Голові  Волинської  обласної державної адміністрації      Б.П. Клімчуку

 Голові       Волинської      обласної ради

В.І.  Войтовичу

 Луцькому міському голові 

М.Я. Романюку

                                                  Звернення   

      Через півроку  буде вшановуватися   70 – ліття  трагічного, і водночас,  героїчного  початку Великої Вітчизняної війни.  Ми, люди, які знають  та поважають свою історію, вважаємо, що для гідної пам’яті  жертв тієї найбільш кровопролитної в історії людства війни, необхідно  відновити зруйновані за останні роки  та   встановити нові  пам’ятні знаки  в м. Луцьку,  вшанувати  імена відомих та безіменних  її героїв.

       По – перше, слід відновити попередню назву  відомого на всю Україну Меморіалу Вічної слави в обласному центрі, спорудженого  до 35-ї річниці Великої Перемоги. Як відомо, завдяки зусиль деяких  сучасних „реформаторів” він непомітно став найменуватися Меморіалом пам’яті,  а нині біля нього з’явилися  таблички, що це вже  пам’ятка природи місцевого  значення „Меморіал”. Водночас тут потрібно  відновити  11 бронзових плит з  прізвищами 180 радянських  воїнів, що безкарно  були викрадені за останні  роки з Меморіалу Вічної  слави  в м. Луцьку.

       По – друге, необхідно відновити розслідування та притягнути до відповідальності  винних  за  за цинічну  наругу над  пам’ятником  героїні луцького підпілля Паші Савельєвої. Чомусь неодноразове ганебне  викрадення  та глум над її бронзовим погруддям,  а потім і протиправне знесення постаменту памятника досі  не знайшли належного  відгуку в оперативних діях наших  правоохоронців та структур  охорони  пам’яток культури.

        По – третє, в сквері біля стадіону „Авангард” слід  вcтановити символічний  прикордонний стовп зразка 1941 року, розмістивши його поряд з існуючим, встановленим  в 1980 році  з нагоди 30 - річчя Великої Перемоги, але пізніше реконструйованим під прикордонний стовп України. Поєднання в одній композиції цих двох прикордонних знаків  буде символізувати  беззавітний героїзм  воїнів – прикодонників у роки війни та спадковість  їх військового подвигу та вірності Батьківщині нинішнім поколінням прикордонників  в нашій державі.

         По – четверте, варто увіковічити пам’ять невинно загиблих воїнів на місцях, пов’язаних  із злочинною  діяльністю в роки німецької окупації  в Луцьку концентраційного табору ШТАЛАГ - 360, внаслідок чого загинуло більше 10 тис. радянських військовополонених.  Як відомо, з липня 1941 року по  травень 1942 року він знаходився на території замку Любарта та приналежної до нього території. Проте до цього часу тут немає жодного   пам’ятного знаку  в спомин мученицької смерті цих переважно безіменних  жертв тієї страшної війни.

      Вимагає  до впорядкування і місце поховання  військовополонених  на „Гнідавській гірці”. Тут,  незважаючи на нещодавні  помпезні   заходи по перепохованню жертв концтабору, так і не  споруджено  жодної пам’ятної дошки взамін безликої стели, встановленої ще в 1975 році не в честь загиблих  полонених  воїнів, а ... „радянським громадянам”.    

         По - п’яте,  до дати 70 – ліття початку Великої Вітчизняної війни  слід також відновити історичну справедливість, пов’язану з славним ім’ям   командувача 5-ї армії РСЧА  генерала М.І. Потапова. Як відомо, він в 1939 – 1941 роках проживав у м. Луцьку, а на початковому етапі війни  вміло керував героїчною обороною Волині від тричі переважаючих сил  німецько – фашистських військ. Навіть потрапивши в полон  у „Київському котлі” та перебуваючи в німецьких концтаборах,  він   показав зразки мужності як воїн та громадянин. Проте кілька років тому   з  будинку, де в 1939 -1941 роках перебував штаб 5-ї армії навіть була знята пам’ятна дошка, встановлена ще в середині 1970-х років. Варто також вивчити питання про   присвоєння генералу М.І Потапову   звання почесного   жителя  міста Луцька.

       Більш гідного вшанування вимагає й жертовний подвиг славного сина запорізької землі, українця - прикордонника, старшини І.І.Пархоменка, який здійснив його, захищаючи нашу рідну Волинь. Адже  ще й сьогодні мало хто знає, що після війни  звання  Героя Радянського Союзу посмертно йому не присвоїли лише з-за того, що не встиг стати  членом партії.  Проте і в часи незалежної Української держави так і не вирішується питання про відзначення  його відомого беззавітного героїзму та військової доблесті високою нагородою.

      Адже  підростаюче покоління українців, зокрема й лучан, слід вчити  на  зразках  воїнської звитяги кращих синів та дочок українського народу всіх часів.  Водночас, упереджене  розуміння історії не сприяє належному військово – патріотичному вихованню дітей та молоді.   

      Вважаємо, що  запропоновані нами  дії  обласної та міської влади  будуть по належному сприйняті і престарілими  ветеранами- лучанами, які  їз зброєю в руках захищали свою Батьківщину на фронтах  Великої Вітчизняної війни, й молодшим  поколінням, яке виховане на кращих традиціях ратного подвигу своїх  дідів та батьків. Все це  посприяє подальшій консолідації  волинської спільноти в ім’я  процвітання нашої незалежної Української держави.   

Волинська обласна  організація  ветеранів

                України                                                                        М.І.Капітоненко

Волинська обласна  організація  інвалідів                                       

Великої Вітчизнної війни                                                                 Ф.Д. Орлов

Луцька  міська організація ветеранів війни,

праці, військової служби  та дітей війни                                           В.Я. Севрюков

Волинська обласна  секція партизан і підпільників                            І.М. Глущук

Волинська обласна організація інвалідів СОІУ                                   С.М. Стецюк

Волинське  відділення Всеукраїнської

організації союзу радянських офіцерів                                              В.Г. Журавльов

Організація  ветеранів Луцького прикордонного

               загону                                                                             В.Г.Шапран                                                             

Волинська обласна громадська організація

     „Захист дітей війни”                                                                    Р.С. Чапюк

  Волинська обласна   рада Української

 спілки  ветеранів  Афганістану                                                          Г.Г. Павлович                                                          

Волинська  обласна пошуково – дослідницька

 правозахисна  історико – просвітницька

 громадська організація  „Сумління”                                                   І.М.Пасюк

Волинська  обласна молодіжна

 громадська організація „Орел”                                                          С. В.Левченко